09.04.2021 16:51
для всіх
75
    
  1 | 1  
 © Богдан Дєдок

Тихо, квіточки, тихо

Тихо, квіточки, тихо. Я не чую власних думок. 

Темні віконця, темні. Я не рухаюсь ані на крок. 

Зимно надворі, зимно. З`являтися там не слід. 

Пастка це, друже, пастка. Дежавю пережитих бід. 


Засмучені очі - омана. Погляд, немов туман. 

Під небом блакитним і чистим їх подібних - некошений лан. 

Пустка, обпалена пустка. Горизонт. Небосхил. Небокрай. 

Ні шляху, ні доріг, ні стежин. Не шукай, не чіпай, не займай. 


Море, безмежне море. Діряве вітрило, розбите стерно. 

Тиша, пронизлива тиша. Лиш сохне у склянці вино. 

Фото, єдине фото, серед сотень блідих світлин. 

Місто, мільйонне місто. В ньому - ти. Ти один? Ти один. 



12.08.2020

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 09.04.2021 19:00  Каранда Галина => © 

+++