Чарівний пейзаж

з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»

І знову на екрані філігранно

мої думки складаються в рядки,

сміється сонцем новий день весняний,

цілує вітер вимиті шибки…

У білім хмаровинні пишно-цвіту

купаються розбуджені сади,

звучить весни кантата понад світом,

в душі зникає смуток назавжди…

І як тут не радіти! Не любити

красу весни, яка цвіте довкруж –

її вночі створили ворожбити,

в небеснім сяєві зіркових руж…

Сиджу біля вікна. Дурманить кава.

П’янить пейзаж чарівний, як вино.

В саду гуляє дівчина чорнява,

сусід на лавці грає в доміно…

І спокій дивовижний, як снодійне,

приспав усі мої сумні думки,

весна і я з`єднались емоційно,

пішли у ліс гуляти залюбки…

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,