Річка мого дитинства

Річка Рось у повінь - швидкоплинна,

в ній бурхлива, норовлива течія,

русло то мілке, а то глибинне,

горда річка, нескорима, нічия…

Рось цілує мальовничі кручі,

вкриті лісом крутобокі береги,

і стрибають зайчики блискучі

на дзеркально-синім полотні ріки…

Де-не-де, порослі очеретом,

мріють серед річки баржі-острови,

жовто-білим чарівним букетом

виросло латаття з глибини води…

Ловлять ряску каченята й мама,

В глиб пірнають жовтобокі поплавці,

Тішить очі акварельна панорама -

Сльози щастя знов рясніють на щоці…

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,