Ностальгія

Бур`янами заросли подвір`я, сад,

Де-не-де ще є тюльпани і нарциси,

Обіймає хату дикий виноград,

А під тином рясно зацвіли іриси…

У дворі скрипить колодязь-раритет,

І сміється сонце в синій високості,

На веранді у куточку силует,

Мабуть він когось давно чекає в гості…

Білі стіни посіріли від дощів,

Зморшки-тріщини, немов болючі рани,

Крізь асфальт до світла пнуться спориші,

А раніш було подвір`я бездоганним…

Стогне сумно на даху старий димар,

Згадує минуле, як курив щоранку,

І торкався димом до пухнастих хмар,

Їм співав щоночі ніжну колисанку…

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,