06.06.2021 12:28
для всіх
246
    
  1 | 1  
 © Ярек

Сходи у нікуди

Сходи у нікуди
З фотосерії "Таємниці Стрийського парку" (фото автора)

з рубрики / циклу «Поезія світла»

За чарівною посмішкою я побачив пустоту

Як сходи що ведуть нізвідки у нікуди

В очах твоїх здається вгледів я мету

Та ні побачив привида що був та вже мабуть не буде


В твоїх словах солодких і таких п’янких

Був заклик йти з тобою та здійматися гору

Та як ступив я на ті сходи світ у раз затих

Неначе співчував що йду я не по цьому коридору


Твій погляд голограма що залишив час

А сходи ті самі втекли від свого часу

Не знаю що там на горі чи Лувр чи Алькатрас

Та час настав обрати нову трасу.



06. 06. 2021

Ярек цікавиться

  • ЯрекМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • На каву Автору
  • Якщо Вам сподобався чи був корисний цей текст і Ви хотіли б віддячити або фінансово підтримати дописувача Ярек за минулі чи майбутні зусилля, можете перерахувати довільну суму коштів, що Вас не обтяжує, за вказаними під кнопкою з філіжанкою реквізитами

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 06.06.2021 13:29  Каранда Галина => © 

Гарна світлина. Люблю такі місця.
Вірш цікавий, образ зрозумілий.
Та, може, ці сходи призначені для того, щоб певну частину свого шляху вам було легше пройти?