Закохана в Карпати

з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»

Мене не вабить ані море, ані річка -

давно закохана у сонячні Карпати,

мене до себе кличуть сосни і смерічки,

і невеличка на поляні стара хата…

Засмучена стоїть самотньо на узліссі,

соснові гілки в шибки стукають ночами,

і голосно пташки цвірінькають у стрісі,

гірський прудкий струмок дзюркоче за горбами…

Сумую також за маленьким водограєм,

Який від спеки рятував мене щоденно,

Солодкий спогад серце й досі зігріває,

І очі, як раніше, світяться блаженно…

А скільки в різнотрав’ї квітів розмаїтих,

Повітря чисте і п’янке на полонині,

Раділи сонцю й небу в горах, наче діти,

Усмішка квітне на вустах моїх донині…

#Ольга_Шнурренко

м. Київ,