Після дощу

з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»

Нарешті літній дощ так щедро напоїв,

Потріскану від спеки, грішну землю,

Що навіть тиха річка вийшла з берегів -

Бурхливі хвилі омивають греблю…

Вирує річка і клекоче під мостом,

І хутко перестрибує каміння,

Коромислом веселка в небі над селом

висить разом із сонячним промінням…

Блищать на травах і листочках дощові

краплини рясно, чисті й кришталеві,

І зникли хмари на небесній площині,

Полотна голубіють перкалеві…

Приємна свіжість, мов китайський ніжний шовк,

Гаряче тіло дотиком лоскоче,

За обрієм сердито гримнув і замовк,

Заснув відгомін грому неохоче…

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,