І знову злива

з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»

Небо хмарами лякало аж три дні,

Спека і задуха сильно дошкуляли,

В небі чорний дим курився вдалині,

В танці вітер і пилюка гарцювали…

Квіти знітились і зблідли без води,

Листя зморщилось у сонце-пеклі літа,

Соком переспілим налились плоди,

Сумно нудьгували горобці на вітах…

Раптом злива увірвалась у двори,

Дощ періщив, стрімко йшов густий стіною,

Небо лляло воду, як з відра, згори,

Тишу вітер різко розірвав струною…

Злива струменіла прямо і навскіс,

Землю заливала, реготала громом,

Дощ приємну прохолоду нам приніс,

Не лякав сьогодні грізним буреломом…

З часом злива стихла, вгамувався грім,

Морок чорних хмар розвіяв вітер-спринтер,

Знову Божа благодать прийшла в мій дім,

Сам Господь мої страждальні сльози витер…

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,