Мишача родина

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Велика в Миші сірої родина,

В сімейці дружній жити кожен рад,

А мама піклуватися повинна

Про семеро маленьких мишенят.

Мишунь, Мишук, Мишунчик-довгі вушка –

Хвостами ледь волочать по землі,

А ще Мишаня, Мишка, Машка й Мушка –

Матусині бешкетниці малі.

Прогодувати мишачу родину –

Це зранку й до вечірньої пори,

Щодня шукати їстівне в торбину

Й поживу притягнути до нори.

Сьогодні повернулась Миша пізно

І пригорнула мишенят своїх,

Мишунь вертлявий, дуже радий, звісно,

По капці для матусеньки побіг.

– Втомилась? – турбувалася Мишаня,

– Важка торбина? Як же ти несла?

Хвалилась Мишка: – Машці й Мушці зрання

Я банти гарні в чубчики вплела.

Мишук питався в мами, що в торбині:

– Невже горох?! До свят на пиріжки!!!

Мишунчик, як господар у хатині,

Вже й чай загрів для мами залюбки.

І в мить якусь минула в Миші втома

На лапки капці звично надягла…

Хоч тіснувато, але добре вдома

У затишку родинного тепла.