Дорожня книжечка
шванк - 16з рубрики / циклу «Дорожня книжечка»
16.
ПРО КРАВЦЯ, ЯКОМУ ЖІНКА КУПУВАЛА ЗАМІСТЬ КЛУБКІВ КОЛОБКИ.
У старого скупого кравця була молода красива жінка, якій він ніколи не купував ніяких ласощів.
Одного разу він дав їй грошей і наказав купити йому клубків, а тоді була якраз Паска, коли продаються відмінні гарячі яєчні колобки. І коли молода повнотіла молодичка проходила мимо добрих свіжоспечених колобків і вчула їх апетитний запах, на неї напала така охота скуштувати їх, що вона не утрималась, купила на всі гроші колобків і принесла їх додому.
Чоловік розсердився і сказав:
«Я ж тобі велів купити клубків» - і сильно її налаяв.
А добра жінка відповіла:
«Мій милий чоловіче, не треба так лаятись. «Клубки» і «колобки» - звучать майже однаково. От я і прослухала».
Чоловік промовчав, не став більше комизитись і сам купив собі клубків.
Прийшла осінь, чоловікові знову нанесли роботи, і він дав своїй жінці грошей, щоб та купила йому рюші.
Жінка пішла на базар, де продавались прехороші груші, та такі, що у неї не хватило сили пройти мимо, і вона купила на всі кошти груш.
Коли вона принесла їх додому, чоловік знову розлютився і сказав:
«Для чого ти принесла груші, коли я тобі наказав купити рюші?»
Жінка відповіла:
«Мій милий чоловіче, а мені почулося «груші».
Чоловік подумав про себе: «Рюші – груші», «груші – рюші», можна і недочути» - і знову угомонився.
Нарешті, настав День Святого Мартіна, і кравець послав свою жінку купити платків.
Жінка подумала: «Двічі ти обдурила свого чоловіка, а що двоїться, те і троїться» - і купила гусака.
Коли вона принесла додому гусака, чоловік здивувався і сказав:
«Жінко, чи не велів я тобі купити платків?»
На що та відповідала:
«Знов – таки я недочула. Я думала, що ти мені сказав купити полотків».
Чоловік гаркнув:
«Ні, моя мила дружинонько, пора прочистити тобі вуха, а то вони у тебе с глухотою».
І він, схопивши в руки важкенький аршин, почав бити свою жінку по голові, приказуючи: «Клубки, колобки, рюші, груші, платки, полотки». І лупцював її, поки вона не закричала «караул» і не заблагала: «Перестань, мій любий, чоловіче! Вуха в мене вже прочистились і тепер я уже все буду чути».
С тих пір вона старанно купувала все, що він наказував, і вже ніколи не плутала назв.
Примітка: Полоток – половина копченої, в’яленої чи соленої птиці, тут – про гусячі полотки.
Вільний переклад КАЛІСТРАТА.
м.Бургхейм, Німеччина, 1555 рік
