Зелений промінь надії

з рубрики / циклу «В душі завжди весни потреба»

Без надії таки сподіватись
Contra spem spero!
Леся Українка

До тебе лечу семимильними кроками,

Чому ж ще не зрушив з місця?

Там вдалині за степами широкими,

Бажана ти, немов пісня.

Летять мимо дні, пролітають ночі,

Серцю в чеканні вже тісно,

Там в горизонті омріяні очі,

Там не мені звучить пісня.

Сонце торкнулось гірської вершини,

Небо палає багряно,

До темної ночі - секунди, хвилини,

Мить - і надія розтане.

Коню, мій друже, неси нас щосили,

Ще не розтанули тіні,

Там та, без якої вже бути несила -

Живе ще надії проміння.

Засяяв на небі промінь зелений,

Ще більше розпалює мрію,

Лети же мій коню, лети дорогенький,

Я не залишу надію.