20.09.2021 08:50
for all
21 views
    
rating - | no usr.
 © Йорг Вікрам

Дорожня книжечка

шванк - 19

19.

 

ПРО МАНДРІВНОГО КРАМАРЯ, ЯКИЙ ПРОДАВАВ КУШНІРАМ «СОБАЧІ ОЧІ» ЗАМІСТЬ «КОШАЧИХ».

 

В часи, коли миряни носили чотки і високо цінували камінчики під назвою «кошаче око», шастали по країні коробейники і офені, заглядаючи в кожен будинок, з надією щось продати і заробити трохи грошей, а серед них вирізнявся один тямущий хлопчина (я хочу сказати, що він бував і в Блудлінзі, де серед коробейників безсоромники не рідкість), от він і пішов в напрямку до Гарлему, що в Голландії.

Походив по місту, позаглядав в кожні двері, але грошенятами не розжився і, проходячи мимо одного дому, раптом почув великий гамір і весілля. Він подумав: «А навідаюсь я туди, раптом і мені що-небудь та й перепаде».

Увійшовши, він спитав прислужника, що за люди тут зібрались. Той відповів: «Це трактир, в якому мають звичку збиратися кушніри, і сьогодні прийшов весь їхній цех, чоловіки з дружинами, вони тут два-три рази на рік звеселяються, так вже в них уставлено».

Почувши таке, офеня подумав, що тут багато не зірвеш, і був би не проти з гідністю змитися, тільки не знав як. От і вирішив він вдати із себе скомороха; до речі, він досить гарно співав, а до пісень кушніри завжди охочі.

Коли він проспівав одну-другу пісню, його усадили за стіл – мовляв, гуляй разом з нами. Дорвавшись до випивки, він би і від грошей не відмовився, остерігався тільки говорити про «кошачі очі», а то кушніри з гарячу, можуть і вниз по східцях спустити, от і став він їм пропонувати «собачі очі», витяг свій товар, показав гарненькі чотки і вигукнув: «Люб’язні панове, хто бажає купити «собачі очі»?» Чотки так сподобались кушнірам, що він продав їх немало і забрався з грошима геть подобру – здорову і дякував Богу, що втік небитий, раптом когось із них умудрило б спитати, що таке «собачі очі».

 

Примітка: Що то є «кошаче око» краще подивитись в Вікіпедії, там стільки про нього написано, достане всім.

 

Вільний переклад КАЛІСТРАТА.



м.Бургхейм, Німеччина, 1555 рік

Публікації: Каллистрат

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.09.2021 07:55  Анатолій Костенюк => © 

Гарно! Але краще - котяче...)))

 20.09.2021 20:57  Каранда Галина => © 

)))) тепер доходчиво!)))
Ну тупенька я, тупенька!)) 

 20.09.2021 20:51  © ... => Каранда Галина 

Не было у него "кошачьего глаза" )))

Была какая-то подобная хрень .

А так, как о "кошачьем глазе" представление у людей какое-то было, то его могли бы и с лестницы спустить, а о "собачьем оке" к счастью так никто и не поинтересовался, почему торговцу и повезло.

 20.09.2021 20:01  Каранда Галина => © 

Що таке "кушнір" я знаю. Чому "піддатим", яким без різниці, він не впарив те саме під назвою "кошачий глаз"? Який сенс вигадувати неіснучі назви, коли можна продати популярне розрекламоване? 

 20.09.2021 19:10  © ... => Каранда Галина 

Да немцы, они и есть немцы )))))


Если по-простому, так наш торговец "впарил фуфло" подгулявшим кушнерам.

"Кошачий глаз" это во все времена зеленовато-жёлтый хризоберилл, камень с кучей всяких целебных и волшебных свойств, так сказать)))

Ну, а он, быстро сообразил и  толкнул нечто под придуманным названием  "собачий глаз", поддатым-то какая разница)))


Кушнер - это мастер - меховщик.

До того как стать маршалом, пролетарский паренёк Жора Жуков тоже занимался шитьём шапок и, лучше бы он их и дальше шил, может быть и в мастера вышел, а то всего лишь маршалом и стал, не повезло парню ))) 

 20.09.2021 18:32  Каранда Галина => © 

Туго в мене з середньовічним гумором...
Кушніри що: використовували у виробництві кошачу шкіру, і не аикористовували собачу?? Чи чому їм не можна було продавати камінь під назвою "кошаче око", але можна той же камінь продати, називаючи "собаче око". Чого б його не назвати якимось нейтральним "місячним каменнм", якщо вони однак не розбираються, і по факту купляють чотки, а не сам камінь???