з рубрики / циклу «Присмак ліричності»
Фужерами червоного вина
торкається моє, до твого, серце,
очей небесна глибина,
мені у карі вся проллється.
Свіча плацдарм відіб`є в темряви,
і зашаріється зелений виноград,
симпатії маленькі зернята,
враз розростуться у любовний сад.
І затремтять гітарні перебори,
на нерві візьметься аккорд,
на підлогу упадуть підбори,
капітулює неприступний форт.
Тоді мої шершаві руки,
ласкатимуть твоєї шкіри ніжний шовк,
укриються тоді росою луки,
і соловей в цю мить зненацька змовк.
І унісоном збудженого пульсу,
запалить у серці яскраву комету,
я трохи п`яний, неголений слюсар,
закоханий в тебе і nothing else matter!