Осінь дурманить кальяном

з рубрики / циклу «Поетичні акварелі»

Вже сонячний промінь муркоче на ганку.

Розплющило очі замріяне небо,

Зітхає туманом. Вмиваються верби.

Бадьоро прокинувся день на світанку…

І зоряні згасли світила в безодні,

Воскресли у сонячнім світлі картини,

Розправили крила білясті хмарини,

Пливуть, ніби лебеді, в небі бездоннім…

Дрімає ставок, і на гладі спокійній

Купається листя в німім безголоссі,

Рясним листопадом прощається осінь,

Оправа картини - дерев напівтіні…

Осіння палітра - приглушена, тьмяна.

Подавлений настрій і скука пекельна.

Оголена осінь - бліда і пастельна.

Осіннє прощання дурманить кальяном…

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,