22.10.2021 15:06
for all
16 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Двірний Сергій

Сірість

оце подумалося раптом за великих

чий погляд важить як ніякий інший для усіх

про те, що в сім’ях же жили серед сіроми

чи то пересічних дітей, чи то простих батьків…


зазвичай в сім’ях – сірі серед інших сірих

батьки такі ж як всі, а їхні діти як вони

рідко серед сірості трапляться великі

й ніколи так, аби і внуки, й діти, і батьки…


та думаю, що для великих однозначно

не були сіромою власні рядові батьки

й дітей своїх любили певно як найкращих

хоча із величі у них лише ім’я батьків…


та у великих бачимо лишень велике

сіре очищаємо з них як неістотний бруд

виносимо за дужки особисті справи

і залишаємо в кінці лише величний дух…


однак цікаво, що ж таке ота сірома?

скажіть, хіба ж не своєрідний чин глухонімих?

для них між чорним й білим обмаль переходів

тож ділять махом все на супротивне добре й зле…


великий же вбачає безліч переходів

і твердить: чисто білого чи чорного нема

геть кожен із людей – лиш сірого відтінок

всі ж разом ми палітра для розкішного буття…


будьмо ж із великими також великими

шануймо не лише труди, а і дітей, батьків

не поділяймося притьмом на чорних й білих

плекаймо у собі відтінків благородний чин…

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись