Мати і Філіна
діалоги гетерз рубрики / циклу «ДІАЛОГИ ГЕТЕР»
МАТИ. Чи ти з глузду зійшла, Філіно, чи що с тобою сталося вчора на банкеті? Прийшов до мене зранку Діфіл в сльозах і розказав, що він стерпів від тебе. Нібито ти напилася і, вийшовши на середину зали, почала танцювати, хоча він тобі і заборонив, а потім цілувала Лампрія, його товариша. Коли ж Дефіл розсердився на тебе, ти, не звертаючи на нього уваги, підсіла до Лампрія і обійняла його, а Діфіл від побаченого готовий був повіситись. А ти, здається, і ночі не провела з ним, але заставила його плакати, сама ж, лежачи на сусідньому ліжку співала, вганяючи його в смуток.
ФІЛІНА. А те, що він зробив, матінко, він не розповів тобі? Інакше б ти не захищала його, такого кривдника! Він же, покинувши мене, став розмовляти з Таїс, подругою Лампрія, поки той не прийшов. Коли ж він побачив, що я розсердилась і стала подавати йому знаки, щоб він перестав, так він взяв Таїс за кінчик вуха і, відхиливши їй голову, поцілував так міцно, що ледве відірвав від неї свої губи. Тоді я почала плакати, а він засміявся і довго говорив Таїс на вухо, про мене, звісно, і Таїс посміхалася, дивлячись на мене. Коли вони помітили, що йде Лампрій, то перестали цілуватися, і все – таки я лягла поряд с Діфілом, щоб у нього не було приводу для сварки, а Таїс, піднялася і почала танцювати першою, оголюючи вище ноги, начебто вони у неї одної гарні. Коли вона скінчила, Лампрій мовчав і не сказав нічого, а Діфіл почав нахвалювати її витонченість і мистецтво – як співпадають її рухи з музикою кіфари, які стрункі ноги, і ще тисячу подібних речей, як нібито хвалив Сосандру, дочку Каламіда, а не Таїс, яку ти знаєш і яка вона: ми ж купалися разом.
Таїс, зразу ж кинула мені таку насмішку: «Якщо хтось, - сказала вона, - не соромиться, що в неї худі ноги, хай встане і станцює».
Що ж тут сказати, матінко? Я піднялася і почала танцювати. Що ж мені було робити? Не танцювати і підтвердити насмішку і дозволити Таїс царювати на банкеті?
МАТИ. Ти занадто самолюбива, дочко. Не треба було звертати на це увагу. Але скажи все-таки, що було пізніше.
ФІЛІНА. Ну, всі інші мене хвалили, а Діфіл один, лежачи на спині, дивився в стелю, поки я не спинилася від втоми.
МАТИ. А чи правда, що ти цілувала Лампрія і, а перейшовши до нього зі свого місця, обіймала його? Чого ж ти мовчиш? Це вже зовсім не можна пробачити.
ФІЛІНА. Мені хотілося в помсту розсердити його.
МАТИ. Потім ти не спала з ним і навіть співала, коли він плакав. Хіба ти не знаєш, дочко, що ми злиденні? Забула ти, скільки ми від нього отримали і яку б зиму ми провели в минулому році, якби нам його не послала Афродіта?
ФІЛІНА. Що ж, із-за цього мені терпіти від нього образи?
МАТИ. Можеш сердитися, але не відповідай йому образами. Хіба ти не знаєш, що ображені коханці поривають зв’язки і попрікають себе за них? Ти ж постійно буваєш сувора з чоловіком – дивись, як би ми, по поговірці, занадто натягуючи, не порвали мотузочку.
Вільний переклад КАЛІСТРАТА.
антична Греція, друге століття н.е.