Віртуальний роман

з рубрики / циклу «Присвячення»

А ти мені наснився, любий,

Ще й досі усмішка в очах,

шепочуть таємниче губи

так трепетно твоє ім’я…

Як чистий аркуш, знову ранок

лежить у тебе на столі,

чим почастуєш на сніданок,

і що напишеш ти мені?

Що принесе на крилах вітер -

щасливу звістку чи сумну,

в мереживі знайомих літер,

яку побачу новину?

Ми п’ємо каву дистанційно,

між нами простір-океан,

коли ж кохання традиційне

замінить наш німий роман?

Зігріта вкотре обіцянням,

і пледом теплим, шерстяним,

блукаю знову манівцями

вже протягом кількох годин…

Щоразу сумнів виникає,

чи вірити тобі, чи ні,

та знову серце завмирає -

ти написав «ПРИВІТ« мені…

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,