Хелідонія і Дросіда
діалоги гетерз рубрики / циклу «ДІАЛОГИ ГЕТЕР»
ХЕЛІДОНІЯ. Що це, Дросідо, молодий Кліній більше не з’являється у тебе? Давно вже я його не бачила у вас!
ДРОСІДА. Так, Хелідоніє, тому що вчитель не дозволив йому більше підходити до мене.
ХЕЛІДОНІЯ. Хто ж це такий? Чи не кажеш ти бува що-небудь проти вихователя Діотіма? Він мені друг.
ДРОСІДА. Ні, не він, а проклятий Арістенет, найгірший із філософів.
ХЕЛІДОНІЯ. Ти говориш про такого похмурого, наїжаченого і довгобородого, який завжди гуляє з юнаками в Строкатому Портику?
ДРОСІДА. Так, я говорю про цього обманщика, - щоб я дочекалась його смерті, коли кат потягне його за бороду.
ХЕЛІДОНІЯ. Що ж з ним трапилось, що він зумів переконати Клінія?
ДРОСІДА. Не знаю, Хелідоніє. Але Кліній, котрий жодної ночі не проводив без мене з тих пір, як пізнав жінку, - а він пізнав мене першою, - ці останні три дні навіть не підходив до мого провулку. Коли ж мені стало сумно, - не знаю сама, чомусь я хвилювалася за нього, - я послала Небріду виглядати Клінія, коли він буде на площі або в Строкатому Портику. І вона говорить, що бачила як він гуляв з Арістенетом і кивнула йому здалеку, а він почервонів, опустив очі, і більш вже їх не підіймав. Потім вони разом пішли в Академію, вона ж слідувала за ними до самого Діпілона, але так як він зовсім не обертався, то вона повернулася додому, не в змозі розказати мені нічого певного.
Подумай, як я жила після цього, не вміючи навіть уявити, що сталося з моїм милим хлопчиком! Чи не образила я його, говорила я собі, чи він покохав іншу, а мене розлюбив? А може це батько йому заборонив? І багато подібних думок приходило мені в голову. Але якось, пізно ввечері прийшов Дромон і приніс від нього листа. На, Хелідоніє прочитай, ти ж грамотна.
ХЕЛІДОНІЯ. Давай подивимось. Літери не дуже розбірливі і ясно показують недбалість і деякий поспіх того, хто писав. Говорить же воно ось що: «Як сильно я кохав тебе, Дросідо, беру богів у свідки!...»
ДРОСІДА. Ох, яка я нещаслива: він навіть «здрастуй» не приписав.
ХЕЛІДОНІЯ. «І тепер я ще тримаюсь осторонь не від нелюбові до тебе, а з необхідності. Тому що батько доручив мене Арістенету, щоб він навчив мене філософії, а з того, що він узнав все про наші стосунки, то дуже мене попрікав за них, кажучи, що непристойно мені, сину Архітела і Ерасіклеї, відвідувати гетеру. Краще за все надавати перевагу чеснотам аніж задоволенням…»
ДРОСІДА. Щоб він помер в поганий час, цей красномовець, за те, що він навчає юнака подібним речам!
ХЕЛІДОНІЯ. «Я змушений коритися йому, тому що він скрізь супроводжує мене і строго слідкує за мною; мені навіть не можна подивитися ні на кого другого, окрім нього. Якщо я буду розсудливим і у всьому його слухатись, він обіцяє мені справжнє благополуччя, коли наставить мене в чеснотах і підготує до праці. Я пишу тобі це насилу сховавшись від нього. Ти ж будь щасливою і не забувай мене, Клінія»
ДРОСІДА. Що ти скажеш про цього листа, Хелідоніє?
ХЕЛІДОНІЯ. Мені незрозуміло все як і скіфська мова; ну, а «не забувай мене Клінія», дає деякий, хоча і невеликий залишок надії.
ДРОСІДА. І мені так здається. Але все ж я помираю від любові, А Дромон, до того ж, говорив, що Арістенет – підозрілий любитель юнаків і під приводом викладання встановлює зв’язки з найкращими юнаками; що він веде розмови з Клінієм наодинці, даючи йому різні обіцянки, начебто зробить його рівним до богів; що він навіть читає з Клінієм різні еротичні промови древніх філософів до учнів і взагалі увивається за юнаком. Так що Дромон навіть погрожував йому донести все це до відома батька Клінія.
ХЕЛІДОНІЯ. Треба було пригостити Дромона, Дросідо.
ДРОСІДА. Я і пригощала; та й без цього він мій, тому що закоханий в Небріду.
ХЕЛІДОНІЯ. Ну, так не бійся; все буде гаразд. Я думаю написати на стіні в Кераміку, де Архітел за звичкою гуляє: «Арістенет розбещує Клінія». Так що ще й з цього боку допоможу пліткам Дромона.
ДРОСІДА. Як же це ти зробиш непомітно?
ХЕЛІДОНІЯ. Я це зроблю вночі, Дросідо, діставши де-небудь, шматок вугілля.
ДРОСІДА. От і відмінно! Допоможи мені тільки, Хелідоніє, виступити в похід проти цього блазня Арістенета.
Вільний переклад КАЛІСТРАТА.
антична Греція, друге століття н.е.
