Як розквітне в лісі глід

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

Маленький їжачок у ліс гуляти

Просився в мами осінню з нори.

– Недовго! – мама стала наставляти,

– Бо зимно вже, холодні дмуть вітри.

Пішов малий, та й повернувся скоро:

Втік від мокви чи справді від вітрів,

Та ще й подружку білочку знадвору

Додому за компанію привів.

Заметушилась їжачиха-мама:

– За стіл сідайте, я вас пригощу.

Внесла рум’яні пиріжки з грибами,

До чаю джем з ожини досхочу.

Малятам добрі ласощі для втіхи.

Коли ж усю доїли смакоту,

То білочка спитала їжачихи:

– А можна, я до вас іще прийду?

– Ми б раді, – мама почала зітхати,

– Та вже зима мандрує з далини,

Нам, їжакам, вже спати час лягати

Надовго, аж до самої весни.

Проснемось, коли сонце в високості,

Сніги розтопить навкруги, як слід.

До друга їжачка приходь у гості