Спогад про перше кохання

з рубрики / циклу «Лірика кохання»

Привид ночі бумерангом увірвався в мої сни,

Спогади, як кіноплівку, прокрутив у голові.

Ми з тобою, зовсім юні, в буйнім розквіті весни,

вітром в полі заблукали, день над нами голубів...

Сонця промені ласкаво зігрівали нас обох,

Цвіркуни в траві сюрчали, жайвір в небі голосив.

Про кохання через пісню сповістив нас Бог,

Ніжним дотиком десниці почуття благословив…

В радості з тих пір купалась, тішилась, немов дитя,

Доки ти не попрощався, розпочав нове життя.

Вкрилися роки журбою, я ж забути не змогла,

Як кохались ми з тобою в пишних травах край села…

#Ольга_Шнуренко

м. Київ,