Кава в ліжко
Прокидаюсь вранці з ароматом кави,
вже промінням сонце стукає в вікно.
Ти на таці каву замаїв квітками
і несеш до ліжка, ніби як в кіно.
Я у ліжку, сонна, не прийду до тями,
бо класична птаха - пізня я сова.
У стосунках наших - жирні, товсті плями:
твій період - ранок, я лиш в ніч - жива.
Зранку ти - бадьорий, апетит нівроку,
я ж у снах літаю, лиш під вечір - їм.
Маємо з тобою ось таку мороку,
зустрічі у зумі - наша рантка-стрім.
Вечір - мій період, вбрала гарну сукню,
зготувала курку, в келихах - вино.
Лиш пішла по свічку я на нашу кухню,
бачу: на дивані спиш уже давно.
Ось така ми пара: жайвір й сова-пава
та знайшов ти ключик і причім - давно,
і з квітками таця, де без цукру кава
є для нас щоранку в нашому кіно.
Львів, 30.03.2021