15.08.2011 15:02

-

366

3 | 3

 © Тетяна Чорновіл

А що ж тому

з рубрики / циклу «ПОЛІТИЧНЕ»

Бо так сказав Петрові бог:
«Тойді у рай їх повпускаєш,
Як все москаль позабирає,
Як розкопа великий льох».
Т. Шевченко «Великий льох»

Три душі в стражденнім краю 

Недобре вчинили, 

Що Боги аж двері раю 

Для них зачинили. 

Та щірилась до цариці, 

Хоч мала плювати, 

Ця коню дала напиться 

Кривавого ката. 

А та вповні доріженьку 

Перейти посміла 

Тому, що йшов (Ой лишенько!) 

На нечисте діло. 

Отак Боги в Україні  

Судять душі строго! 

Хоча… душі ті невинні 

Й не знали нічого. 

Щоб зроблене осягнули, 

В небуття їх ночі! 

А увагу ви звернули?  

Всі душі – жіночі!.. 

Здавна так у нашім краю: 

Завжди неодмінно 

Чи у хаті, чи у раю – 

Дурна жінка винна! 

А щось тому з булавою 

Було може згодом, 

Що не думав головою, 

Край продав з народом? 

Душа того, що торги вів, 

Де вона витає? 

І прощення у пращурів 

Чому не питає? 

Вона в почестях і славі 

В хазяїна й нині, 

Її ідоли лукаві 

По всій Україні 

Стоятимуть, поки буде 

В нас кат панувати. 

Булава ж укаже тУди, 

Кого шанувати! 

А три душі квилять: «Мушу…», 

Раю дожидають, 

Й про четверту винну душу 

Навіть не питають. 

В тих, що звикли всіх судити, 

Нема що питати. 

Нам – в безчесті далі жити, 

А душам – літати!