12.04.2022 01:02
для всіх
81
    
  1 | 1  
 © Двірний Сергій

Три-де хайку: Альбертина 08.04

картина –

не знімок речі

місце

де народжується світ…


***


витримана

лінія свободи –

головне

на полотні…


***


як мати

в дитя не перейде

так і геній

у власний твір…


***


немов тебе

із того боку

крізь полотно

малює хтось…


***


художник

не впередить

форми й барви

коли свобода –

зміст…


***


марні

школа і протест

раз рука митця

не пензель бога…


***


мета художника –

крізь форми й барви

добутися до тла…


***


мить

зупинив на полотні

художник

світ вичерпав

до дна…


P.S.


штучно

відтак прекрасно

все

в очах митця –

хай навіть

й безлад…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.04.2022 05:10  Каллистрат => © 

Про художників точно і гарно. Дякую!

Два слова про «безлад» на полотні художника )))

Давним-давно, в період «відлиги» в Радянському Союзі було дозволено поряд з полотнами з зображеннями робітників і колгоспників виставляти ще й полотна абстракціоністів.

Так от, сиджу я одного разу на лаві, трохи зморений шедеврами живопису, перед великим полотном Василя Кандінського і, майже байдуже розглядаю його хаотичну абстракцію. І тут до мене починає доходити, що ця нібито хаотична абстракція абсолютно гармонійно врівноважена, закомпонована і по кольору і по зображенню.

Тобто, якщо майстер – художник, то він гармонію зображення ніколи не порушить, бо вона є його суть і природа))))