Півні
від складу –
до слова
від слів –
до рядка
від рядків –
до строф
від строф –
до вірша –
правда,
дуже схоже
на життя багатія?..
якому зась
в Небесне царство
нехай би всилився
і в склад –
голчане вушко
складеного слова –
хай став би власником
блискучих рим
на всі лади б
чеканив хитромудрий
ритм
на просторах
немислимих метафор
хай вірш його б
засяяв, врешті, на Сіоні
Єрусалимом поетичним
на віки –
хай так!
та навіть і тоді
його поезія
нікчемною б була –
жалю гідна проба
марна і пуста…
бо в ній –
овва! –
злиденності катма –
того, що Бог сказав
коли юдейські півні
тричі прокричали
і
на землю впала ніч
німа…