Лісабон
з рубрики / циклу «Соціалка»
Сіверський Донець ковтає свої мости, -
Це їх ворог згодовує, руйнуючи бомбами й мінами.
І вбитим рибалкам вже нікуди не доплисти...
Так прийшов "русскій мір" зі своїми сучими змінами.
Скільки ще можна, копати грьобані шанці?!
Скільки від вибухів буде здригатись повітря?!
Які нам усесвіт готує реальні шанси?..
Копай, солдате, це діло просте, не хитре...
Я втомився від ґвалту, до болю виснажує втома,
Потом просочений одяг майже ніколи не сохне.
Я забув коли спав у затишку, в тиші, - як дома.
Трясця! Коли вже та наволоч здохне?!.
Коли вже до біса всі зникнете, суки?!
Ви майбутні лиш трупи й каліки...
Орки - ерефія - мордор - тварюки...
Хай прокляте буде ваше плем`я навіки!!!
Раніше мені і не снилося,
Фронтовий весь цей запах і бруд
Все єство моє роз`ятрилося
І саме тому я тут
Я тут, бо не просто так склалося
Бо вірю, бо знаю, бо мушу
І я звичайна людина, здавалося б,
Бо маю і серце і душу...
Лисичанськ, 26 червня 2022 р.
