26.07.2022 11:06
for all
28 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Літо, як літо...

І літо, як літо… це сонце… і спека…

І соняшник квітне, й на стрісі лелека…

Комбайни у полі… зерно у засіки…

Пронизливий випад швидкого шуліки…

І літо, як літо… це сонце… і спека…  

І соняшник квітне, й на стрісі лелека…

Комбайни у полі… зерно у засіки…

Пронизливий випад швидкого шуліки…


Наповнені соти медового дива…

Раптова гроза… життєрадісна злива…

Крислаті брилі і картаті хустини…

І тонкі нитки літньої павутини…


Плями барвисті мальв на подвір’ї…

Малі каченята вже вбрані і пір’ї…

Чорний котисько вилизує вухо…

Це літо іде! Зупинися! Послухай!


Спинись! Закарбуй! Щоб усім розказати, 

Як щастя улітку заходить до хати!

Як пахне життям молоко з-під корови!

Щоб закарбувати: «Знову НІКОЛИ!»


Спинись, щоб красу у простому відчути!

Ти знаєш, завтра може й не бути!

Дивіться, війна забрала це літо!

Пожаті життя! Розстріляне жито!


Розстріляне сонце! Розстріляне небо!

Розстріляні ми, а боротися треба!!!

Боротися треба! І хліб випікати!

Сльозою гіркою в розпуці стікати!


Стікати в розпуці гіркою сльозою!

Набратися сили і знову до бою!

Бо літо для літа! Для сонця! Для сміху!

Метелик літає у небі на втіху!


Це літо сміливих! Це літо для волі!

Не ми обирали кривавої долі!

Ми – обрані літом і злою війною

Весь світ затулити від смерті собою!

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись