Шось ми так
з рубрики / циклу «вірші українською мовою»
Шось ми так (західно-українска мова)
Шось ми так,
Якби маркотні,
То падав дорщ,
А то - вже нє,
Блудят мислі в гулуві самотні,
Шось ся злит на мени корщ-
Чи ши далі були дорщ?
Люди ходят туда-сюда,
В когусь - радисьць, нибіда.
Хтось ся пудивив на мени,
Я ся пудивив на когусь,
Хтось руссівся с свойом торбом,
Хочи, шуби хтось хтів всісти,
Так чикаї на скандал,
А скандалу ся ни стало,
Чи віт того злисьць прупала?
А, чи злосьці було мало?
То - пулітика шуденна,
Кожна тварина типер- навчена,
Хлопчик плачи- що за сцена?
Тато хлопчика спукоїт-
Що той тато ` му накоїв?
Хлопчик той дістав аш сьльохи,
Али- нє! Спинився трохи,
Сьльохи знов ни пумугли,
Далі їди і шось дума,
Вже биз сьліз, вже биз шуму.
Мулудик біжить на потях,
Фіртку він відкрити ни можи,
Я відкрив, а він прускочив,
Він, напевно, шось дужи хочи.
Хтось снує пу платформі
Взат- впирет, взат- впирет,
Потях набирає лет.
Всі - в вагоні, всі - в вагоні,
П`єкні, сильні, як ті коні,
Вірні, вірні, як субаки,
Ніжні, ніжні, як кутята,
Сестра дивится на брата,
Брат ся дивит на систру,
Чуш-чух- чуx, і - ру-ру-ру.
Їван Питришин
США, 8.21.2022