Кохання
Неприв’язана ніч мотузками – дощами.
Заблудилось між нами вишиванкою небо.
І від серця до серця стрибала зірками
Ледь помітна стежинка, кохана, до тебе.
І у танці зірок так летіли невпинно.
Та у шахах емоцій зійтись не зуміли.
Хоч обоє кохання хотіли нестримно…
Сиротіла любов між мовчань чорно – білих.
І ховали у собі печаль чи задуму.
Таїною любові поєднані досі.
Хоронили зірки під хоругвами суму,
На руїнах дощів проростала в нас осінь…
25.08.2022
Тернопіль, 2022
