На ранок певно йде мороз,
Шепоче крізь гілля таємно вітер.
На завтра має хтось дитя родити...
А в мене нині ступор і психоз.
З мого серденька вирвали шматок,
І кров полощить, наче дощ небесний.
Ти був такий... земний й небесний...
Нема для серця чарівних ниток.
Бракує слів, та що пусті слова.
Тепер в житті додалась чорна дата.
І буде кара, на тупого ката...
І буде правда. І горітиме москва!!!
І буде стрій, де всі наші сини,
Всі як один, стоятимуть до ладу.
І небеса заграють канонаду.
І нас з небес, вітатимуть вони.
