05.03.2023 21:54
18+
77
    
  2 | 2  
 © Віктор Насипаний

Лотерея


Вийти заміж – то не штука. Є на те потреба.

Щоб зробить найкращий вибір, пошукати треба.

Сперечались дві знайомих. Кажуть: дуже складно.

Щоб попавсь тобі одразу чоловік порядний.

Ідеал шукати марно. Час перебирати.

Був би щирий, щедрий, гарний. Бажано багатий.

Кращих, звісно, розібрали. Трутні й ловеласи.

То байдужі, то нахаби. Голі й босі часом.

Із дурним, то курці ясно, не життя, а мука.

В голові нема нічого. Таргани чи мухи.

Хай не бовдур і не клоун. Для життя хоча би.

А воно лихе і вредне, як базарна баба.

Хтось із двох завжди є крайній. Бо в сім’ї нелегко.

Часом добрий і слухняний, але пришелепко.

- В мене був малий та хитрий. Бистрий, як ніколи.

Гроші так до нього липли, як до меду бджоли.

Я його приперла шлюбом. Той ніяк не хоче.

Тип слизький, бо крутить – вертить, наче циган сонцем.

Був один трудяга – майстер. Хоч живіт, як бочка.

Та приходив ледве теплий. Як яйце з-під квочки.

Ще й високий був, як ясен. Вуса мав і чуба.

Пригорнула раз, притисла. Ледь не врізав дуба.

- В мене теж. Хлопака – красень. Розум, сила, очі.

Лиш один маленький «мінус» - до жінок охочий.

Був добряк: смішний і щирий. І не дурень наче.

Але як дійшло до діла, - він, як пес, ледачий.

- Я собі знайшла наразі. Має добре серце.

Але мама в нього прикра: мед та хрін із перцем!

Добре лиш: вона далеко. Років десять в Штатах.

Підкидає час від часу сину грошенята.

Вибираєш, вибираєш. А життя – не фея…

Бо знайти хороше й цінне – справді лотерея!



05.03.2023

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.05.2023 09:24  Прохоренкованата => © 

Але ж трапляються в цій лотереї виграшні номери!