02.04.2023 09:37
для всіх
126
    
  3 | 4  
 © Юлія Дмитренко-Деспоташвілі

Все складно

Сонця промінь на світанні,

Ти зізнавсь мені в коханні.

Погляд твій так і палає,

Лиш мене одну бажає.


Гарно так ти залицявся,

Як до божества торкався,

В щічку лишень цілував,

Подарунки дарував.


Розлетиться на шматки

Все, коли почуєш "ні".

І я вії опускаю,

Відповідь свою ховаю.


Як сказати про таке?

Що спокійно серце б`є,

І у відповідь мовчить,

Що кохання міцно спить...


Не було поруч нікого,

Було нудно так одній,

І з тобою проводжала

Час вечірній та нічний.


Ти подумав: дуже скромна,

А я просто не люблю.

Ах, навіщо я з тобою

Почала дурну цю гру?


Не навмисно я жорстока,

Думала: прийде пора.

А тепер самій погано,

На плечах немов гора.


Що це? Вже обручка? Ах!

Камер світло, в небо птах.

І сама не розумію,

Як сказала тобі "так".



Кода, Грузiя, 2.04.2021

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.04.2023 16:38  Ярек => © 

Гарно. З відеоінтерпретацією сприймається ще цікавіше. Успіху в написанні української поезії!!!

 02.04.2023 20:21  Віктор Насипаний => © 

в коханні не все просто. натхнення ВАМ!