Скажені пси
«Скажені пси» прийшли на нашу землю.
Прийшли, хоч їх сюди – ніхто не звав,
Вмовляти схаменутись – це даремно,
Бо цих тварин, не зупинити люті шал.
«Скажених псів» - не можна лікувати.
А ліки тож для них - лише одні!
Їх треба як найшвидше всіх вбивати.
Щоб не "заражали" інших у ці дні.
Проходять ночі темні і тривожні
В душі ми переможем біль та страх
Ми будемо сміливими – як завжди
Нас не підкорять паніка і жах
Ми не дозволимо цим звірам нас зламати
Не піддамося ми на їхній дикий крик
І разом будемо жорстоко їх карати
Щоб був мир в нас довкола цілий вік
А людяність? Подумайте, до кого?
До тих хто, з посмішкою - убивав дітей?
Хто у потилицю стріляв... не доберу я слова...
Не заслужили вони жити між людей.
Єдине, що вони тут заслужили.
Це в землю! На два метри... - без хреста.
І потім трактором зорати їх могили,
А лють свята до них, нехай лише зроста...
Наші серця горять бажанням помсти
Ми як могутня, пружна хвиля піднялись
І з нами воля та терпіння разом
І лють свята - з’єднала нашу міць
Ми не дозволимо цим звірам нас лякати,
Не піддамося ми на їхній злобний трюк
І разом будемо жорстоко їх карати
Щоб мир в нас був довкола і без мук
А світло знищить темряву - я знаю.
Як сонце нам тепло приносить навесні
Бадьорість з’явиться в душі - як від міцної кави.
Ми разом перемоги - заспіваємо пісні!