Мій дім - це пісня
Був в мене дім...
Чи мені здавалось?
Настав час – додому…
Не пустили - так сталось...
Нічого не сталося, просто він - «хворіє»,
Тихо «плаче» стінами, серцем холодніє.
Та нічого, я чекаю, час усе зціляє,
Як одужає - зігріє, і мене згадає.
Настав час додому - не пустили.
Що зробиш — так сталось...
У кімнатах - пустка, тиша в них лунає,
Все, що було, як листя, у вирій вилітає.
Спогади всі згаслі, мов свічки на вітрі,
Те, що рідним звалось, стало надто хитрим.
Дороги зруйнували… і в очах -туман
Тут тепло не гріє, воно є - обман.
Є нова дорога. Буде - новий дім.
Маю Я надію - не буде чужим.
І не дме там вітер, не згасне вогонь,
Душа вже має спокій, серце – охолонь...
Там стіни міцніші, дихають - добром
Там світло в вікнах, що манить теплом.
Тут час зупинився, а серце співає,
Хай успіх і удача мене не лишає.
Нічого не сталося, новий дім вітає,
Тихо гріє стінами, теплом огортає.
Що іще чекати, час усе зціляє,
Хтось в житті, напевне - про мене подбає.