Ніхто крім нас

з рубрики / циклу «Крапки і коми...»

Небо вітриться, аж не віриться,

Що тримаємось третій рік.

Ми згинаємось, не ломаємось,

Щоб відстрелити в певний бік.

Понад хмарами, душі - ангели,

Всі на варті, завжди в строю.

Поміж брилами, стяг вітрилами,

Ще тріпочеться, - я стою!

Грудень ніби ще, а вода тече,

По багнюці, - за кроком крок.

Аби вже весна, небо щоб без дна,

І мале дівча, - на урок.

У броні діра, в голові мара,

Побратим рятуй, бо біда.

У радійці - штаб, попереду "стаб",

медсестри коса, - аж руда.

На долонях кров, смерть я поборов,

Зараз помирати не час.

Наволоч повзе, волонтер везе,

Пам`ятай, - ніхто окрім нас!