Про дружбу
В юнацтві, багато років тому назад,
Знайшов не випадково я - казковий скарб.
Багатство це було дано не просто так- це знак від Бога,
Що відкрив переді мною цілий світ, що зветься дружба.
Якось у сні сказав мені Він сам-
«Правдивий друг любить за всякого часу,
В недолі ж робиться він братом».
Тепер цю приповість у серці я несу й не зраджу.
Цей ‒ дар дорогоцінний, бо на долю даний
Його ані продати, ні купити.
Цей дар лиш вчинками безцінний
Дарунки сам собі які захочеш ті і робиш!
Я свому другу віддам- ну що не попроси,
Але з роками я зʼясував цю істину просту,
Що дружба-це не про те що можеш ти безболісно віддати,
А дружба-це про те, що ти отримав, що принесла вона тобі?
Мій друг- у мене в памʼяті усІ твої повчання:
Як любити, як секрети берегти
Про дружбу, в якій немає місця ні брехні, ні нещирості - бо вона від серця
І хоч у дружбі не буває порівнянь, я все ж скажу- ти кращий без вагань!
Скільки доріг пройшли ми разом- лиш знаєш ти і я?!
Всі наші таємниці несемо ми удвох,
І знаєм не розгубимо їх зроду.
І хоч ніколи ми ніяких обіцянок не давали- я ж відчуваю, що дали на все життя!
Ні дня ні ночі не знає наша дружба,
Ні відстань ні мовчання ій не страшні,
І не лякають її будні, і не свята, і не вихідні,
Бо відданість вона сліпа-
І точно не рахує часу.
Вже скроні світяться від срібла,
Змінились зовні — ледь впізнати,
Роки нас від юнацтва віддаляють,
Але я знаю - ми будемо нести цю ношу крізь життя,
І нашу дружбу в майбуття.
А раптом виникне якесь нерозуміння,
Й потрібно буде виявить терпіння.
Одного лиш для мене не зможеш ти зробити - просити вибачення
Бо першим, вибач брате, буду я.
Ми будемо завжди з тобою як «Не розлий вода!».
В.С.Курзанцев