Мати сина проводжала

Cлова, текст, відео пісні «Мати сина проводжала» Анатолій Валевський

Як на бійку з ворогами їхав козачина,

Мати сльози утирала, проводжала сина

Біля тину, там де мальви квітками хитали,

Наче слави й перемоги вслід йому бажали.

Із-за лісу, із-за гір ворожая сила

Накотилась на Вкраїну - все заполонила.

Наробила горя-лиха силища проклята,

Та піднялася на Січі ватага завзята.

Приспів:

Від Карпат до Чорномор'я сини України

Дружньо до плеча плечем зустріли вражину,

Щоби діти і онуки завжди пам'ятали,

Як сміливо рідну землю батьки захищали –

Ані клаптика від неї катам не віддали…

Попереду курінний гідно виступає,

Нa його славетній шаблі сонце виграває.

А назустріч чорний лицар, наче купа пнеться,

За плечима плащ кривавий, мов хмарина дметься.

Як зійшлися у двобої, наче сталась повінь.

Не встояла вража сила - вся лягла під корінь.

Будуть діти і онуки довго споминати,

Як уміли рідну землю батьки захищати.

Ой, поволі краєм поля їде козачина -

Мати сльози утирає, зустрічає сина.

Біля хати пишні мальви квітками кивають –

З перемогою героя радісно вітають…