з рубрики / циклу «МОЄ ДИТИНСТВО - ПАХОЩІ СТЕПІВ»
Лягаю я в бур`ян, мов у колиску,
В травневому квітучому степу.
Мелодію заграє коник близько,
І вітерець підхопить пісню ту.
Вдивляючись у небо неозоре,
Яким пухкі кораблики пливуть,
Образи забуваю я і горе,
Тривоги непомітно з серця йдуть.
І хочеться на світі, просто жити,
Радіти сонцю, пахощам весни,
Сміятись щиро, як сміються діти...
І бачити лиш кольорові сни.