Траурний рондель
Скорбно схиляються люди в містах,
Траурним дзвоном озветься село...
Сонце спиняється, як не було,
Знову ця темрява, знову цей жах...
Вітер не зсушить сльозу на очах,
Плачуть у чорному вдови давно.
Скорбно схиляються люди в містах,
Траурним дзвоном озветься село...
Славу не стерти — вона у віршах,
Всі імена мають своє число.
Пам`ять відкриє своє джерело
Навіть коли попри траурний шлях
Скорбно схиляються люди в містах.
Мирослав Манюк
17.09.2025