11. Бомбей - експрес

19 Еластичних віршів

Життя, що я вів,

Мені не дає

покінчити

Самогубством з собою.

Все підскакує і тремтить.

Жінки, із криком голосним,

ниряють під колеса.

Екіпажі біля вокзалів

розташувались віялом колісним.

На кінчиках пальців своїх музику

я відчуваю.

Не любив я ніколи Масканьї,

Ні художників, ні мистецтва,

Не любив ні мостів, ні бар’єрів,

Ні тромбонів, ні труб голосистих,

Нічого я більше не знаю,

І нічого не розумію…

Ласка.

Від якої тремтіння пробігає

Географічною картою.

В рік нинішній чи в рік майбутній

Дурна, як есперанто, критика

мистецтвознавців.

Бриндізі.

Прощай.

В цьому місті я народився,

І мій син народився також.

Син, схожий на матір.

Є думки, які змусять підстрибнути

автобус.

Тільки в бібліотеках тепер я читаю

книжки.

Чудова азбука світу.

Щасливих мандрів!

Нехай заберу я з собою

Тебе і сміх твій рум’яний.

Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.

Франція, Париж, Квітень 1914 р.