Солом’яного сонця капелюх
* * *
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.
Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,
Та всі якраз кудись уже сховались.
Віщують зливи голоси трави,
І літо мчить, як чайка, смутком білим
Кудись у вись, над кленів хоругви.
А ми себе на дні та ночі ділим…
09.08.2026