Про бібліотеки

БІБЛІОТЕКА АТТАЛІДІВ, - ЧИЙ ТВОРЕЦЬ ЄВМЕН. КОРОТЕНЬКО ПРО ДЕЯКІ ПОМИЛКИ ВІДНОСНО НЕЇ ПЛІНІЯ І ВІТРУВІЯ, ЯКОЮ ВОНА БУЛА І ЯК ДОВГО ЗБЕРІГАЛАСЯ.

Так і бібліотека Атталідів, або Пергамська, була в Азії. Вона є найбільш знаменитою після Олександрійської. Адже царі дому Атталідів з малих правителів зробилися великими і виросли вони в союзі з Римською державою. Столицею царства, хоча і не постійно, був Пергам; там вони і облаштували свою бібліотеку. Страбон називає її засновником Євмена, (98) сина Аттала. (99) «Євмен, - повідомляє він, - облагодіяв місто даруваннями, а також бібліотекою, якою користуються і донині, вишукано її прикрасивши.» (кн. ХІІІ) (100) Пошлемося і на Плінія, (101) який пише про те, як «після довгого суперництва у збиранні бібліотек між царями Птолемеєм і Євменом, через заборону Птолемея на вивіз папірусу, в Пергамі почали зі шкіри виробляти пергамент, як повідомляє про це Варрон» (102) (кн. ХІІІ, гл. ХІ) (103) Йому вторить Ієронім (104) в листі до Хроматиня; (105) про те саме пише Еліан. (106) Але ці автори замість Євмена називають Аттала.

Насправді не слід вірити ні тому, ні іншому. Достатньо перевірити час, тому що ті царі жили пізніше Філадельфа майже на ціле століття. Отже, яким чином між ними, за словами Плінія, могло бути «суперництво»? Якщо ж його не було, доречно згадати іншого Птолемея, відмінного від Філадельфа. Адже одночасно з Євменом жив Птолемей V, (107) названий Епіфаном. Можливо, це він (хоча нічого видатного не відомо про його благодіяння Бібліотеці) заборонив вивіз папірусу через заздрість, як би нова бібліотека не зрівнялася з колишньою. Але я помічаю помилку чи неуважність і у Вітрувія, (108) який написав ось що: «царі дому Атталідів, через любов до словесності, заснували в Пергамі бібліотеку для загального задоволення; тоді ж Птолемей, натхненний безмежною пристрастю і старанністю, забажав, що б з не меншою величчю Олександрія у цьому з ними зрівнялася». (кн.VII, Вступ) (109) Що? Хіба царі дому Атталідів передували Птолемеям у своєму починанні? Хіба Птолемеї від них приклад і запал запозичили? Звичайно ж, все було навпаки, і вони вже давно виконали те, що ті лиш задумували. Хіба що, як я думаю, він помилково пише про більш пізнього Птолемея, але саме помилково. І взагалі, бібліотека Атталідів, ні наповненістю, ні довговічністю не змогла зрівнятися з Олександрійською. Адже про ту і другу написав Плутарх в життєписі Антонія, мужа, привороженого любовними хитрощами Клеопатри: «їй була подарована бібліотека Пергаму, в якій знаходилось двісті тисяч окремих книг», (110) тобто, окремих томів. Як я вважаю, ἀπλὰ βιβλία означає, що якась кількість книг була зібрана в одному томі, і їх не бажали включати до загального переліку. (111) Отже, Пергамська бібліотека зразу ж услід за Олександрійською загинула, але в ній же і продовжувала жити. Або, можливо, саме вона її замінила? Насправді, якщо ти звернеш увагу на вищесказані слова Страбона, то вони говорять: «бібліотеку, якою користуються і нині, прикрасив». Коли ж нині? Коли це написав Страбон, тобто, в правління Тиберія. (112) Виходить, або вона переможцем Августом, який багато рішень Антонія відмінив, була повернута, чи вона була вся переписана і знову обладнана. Про що, окрім виказаних підозр, я нічого додати не можу.

ПРИМІТКИ:

98)…Євмен ІІ (221 -158 рр. до н.е.). Четвертий правитель Пергамського царства (правив з 197 р. до н.е.) При ньому держава, союзна Риму, досягла найвищої могутності і контролювала половину території Малої Азії. За царювання Євмена ІІ зводяться всі знамениті будівлі Пергамського Акрополю, в тому числі і святилища Зевса і Афіни Побідоносної. Бібліотека Атталідів була частиною цього храмового комплексу.

99)… Аттал І Сотер (269 -197 рр. до н.е.) Третій правитель Пергаму (і перший, хто прийняв царський титул). За перемогу над племенами галатів, що вторглися до Малої Азії, іменувався Сотер (Спаситель).

100)… Strab., XIII, 4, 2, С624-625.

101)…Гай Пліній Секунд (Пліній Старший) (23 – 79 рр. н.е.) Римський учений, письменник, мандрівник, автор «Природної історії» (Naturalis Gloria). В цьому об’ємному творі розповідається про Землю і небо, про всі явища природи, а також про всі природні і штучні матеріали, про тварин і рослини, про медицину, ремесла і технічні мистецтва.

102)…Марк Теренцій Варрон (116 – 27 рр. до н.е.). Римський учений-ерудит і плодовитий письменник, який залишив після себе більше сімдесяти творів на різноманітні теми, з яких до нас дійшли трактати «Про латинську мову», «Про сільське господарство», а також фрагменти, цитати і перекази таких праць як «Меніппові сатири», «Людські і божественні давнини» і багато інших.

103)… Plin. Nat. hist., XIII, 21, 69-70.

104)…Софроній Євсевій Ієронім Стридонський (342- 419/420 рр. н.е.) Християнський письменник і богослов, шанований православними і католиками в числі головних учителів Церкви. Створив повний канонічний переклад Біблії на латинську мову. Листи Ієроніма містять міркування на богословські теми і повчальні історичні приклади.

105)… Hieronym. Epist. VII. Ad Chromat., Iovin., Euseb., 2-3. Адресат Ієроніма – Хроматій Аквілейський (біля 345 – 406/407 рр. н.е.), єпископ Аквілеї (північна Італія), богослов, коментатор біблійних книг. В листі Ієронім журиться про те, що в його часи, не так як в давнину, не вистачає папірусу і пергаменту.

106)…Клавдій Еліан (біля170 – не пізніше 222 рр. н.е.) Римський письменник - еллінофіл, який писав на грецькій мові. З його творів збереглись «Строкаті оповідання» (короткі історії, які містять багато історичних подробиць і побутових реалій) і «Про природу тварин» (цікаві оповідання про звички і поводження представників тваринного царства).

107)…Птолемей V Епіфан ( біля 210 – 181/180 рр. до н. е.). Цар Єгипту, який правив з 205/204 р. до н.е. Отримав титул Епіфан (Богоявлений). При ньому почався занепад країни, були втрачені зовнішні володіння, що знаходились за межами Єгипту (Південна частина Сирії і Палестина), відбувалися повстання в Нижньому Єгипті. Йому присвячений двомовний напис на знаменитому Розеттському камені, що дозволив розшифрувати єгипетські ієрогліфи.

108)…Марк Полліон Вітрувій (2-га половина І ст. до н.е.) Римський архітектор, інженер, теоретик архітектури, учасник походів Юлія Цезаря, який будував для нього бойові машини. В його знаменитій праці «Про архітектуру» розповідається про правила архітектурних ордерів, дається типологія будівель і інженерних споруд, приводяться цінні історичні свідчення. В епоху Відродження книга Вітрувія була головним учбовим посібником для архітекторів Європи.

109)… Vitruv., VII, Praef. 4.

110)… Plut. Ant., 58.

111)…Проблема «окремих», чи «простих» книг Олександрійської Бібліотеки, яким протиставлялись «змішані», вже більше чотирьохсот років є предметом філологічних досліджень. В ХІХ ст. неї займалися такі знамениті філологи як Ф. Річль і К. Белох. Докладно про всі гіпотези можна почитати в книзі В.Г. Боруховича «У світі античних сувоїв».

112)…Тиберій Юлій Цезар Август (42 до н.е. – 37р. н.е.) Римський імператор (з 14 р. н.е.) наступник Октавіана Августа.

Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.  

Бельгія, 1602