Соборність
Соборність починається з потиску рук.
Зі слова, сказаного своєчасно.
З хлібини, розділеної порівну.
З готовності підставити хребет.
Десь за рікою прокидається переддення,
десь мати чекає захисника,
десь хтось збирає валізу,
щоб вирушити захищати ближніх.
Нас розділяють далекі автостради,
та не розділити спільного жереба.
У кожному місті б`ється Україна,
у кожному серці живе її наполегливість.
Ми різні за мовою прози,
за звичками, віком і мудрістю,
але в годину найбільшої кризи
стаємо одною незламною масою.
І поки тримаємося рівночасно,
поки шкодуємо одне одного,
над нашою спільною країною
майорітиме прапор самостійності.
Мирослав Манюк
19.10.2026