28.09.2011 01:10
© Тарас Іванів († 2012)
з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»
Я піду, я піду… Дам напитися мріям в пустелі.
Хай торкнуться тіней, лиш тіней, що оазис встелив.
Не вдалось увійти, хтось притримав прочинені двері…
В сонці прагнув втопитись… Не там, не в країні, де жив.
Оберемками пам’ять… Ця пам’ять лиш тугою трусить.
Стерти всі імена, обнулити прогаяний шлях.
Якщо я не зумів, хай Господь! Він хороший, Він змусить
Залишитись добру… Чи брехні?, - на потрісканих чорних устах…