Шлях

з рубрики / циклу «Ти - Людина! Я - Людина...»

У кожного свій шлях.

Комусь у небі зорі

Чарівно світять на його шляхи.

Гарячий степ, чи то холодне море,

Глибини чи незвідані верхи....

Прядеться доля швидко для людини

Задовго до її буденних днів.

Будь ти із серцем ніжним, журавлиним,

Будь ти з поривом полум’я степів.

Нехай ти будеш тихим і щасливим,

Нехай героєм в вчинках і словах –

Допоки у житті немає дива,

Допоки ти без блиску у очах...

Нехай у серці буде вічне слово,

Одвічний спів і ще гарніший край –

В твоїх устах ця найрідніша мова

Ще не отрута – ти не забувай.

Нехай навіки будеш ти дитина,

Нехай навіки в юності цвісти –

Не забувай, що ти завжди Людина,

Ти маєш шлях до власної мети.

Ти маєш край свій, доки ти не зрадник,

Ти маєш розум, вічний дар життя.

Та зрозумій, цей вихор – не порадник,

У тебе є сьогодні й майбуття.

Й нехай тобі вготована ця зірка

Задовго до твоїх людських годин,

Живи – хай важко, весело чи гірко.

Ти – в натовпі. Та ти такий один...