23.12.2011 13:23

для всіх

8928

9 | 9

 © Тетяна Чорновіл

Веселі зимові загадки

з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»

З неба він летить, кружляє,  

Біло землю застеляє,  

В Новий Рік чарує всіх: 

Ну звичайно, білий (сніг). 

Щоб в мороз не бідувала,  

Почепіть на гілку сала. 

Чорногруда, білолиця,  

Гарна пташечка (синиця) 

Він – не лялька й не людина,  

На снігу стояти звик. 

В нього ніс – смачна морквина,  

Хто це? Звісно, (сніговик) 

Календар новий чіпляє,  

І повсюди поспішає 

У дванадцять на поріг 

Відгадали? (Новий Рік) 

А кого завжди на святі дітвора гукає лунко? 

Хто приносить нам цукерки і дарує подарунки? 

Має ніс червоний, дивний? 

(Це Мороз, дідусь чарівний). 

Хто, надівши шубку білу,  

У снігу ночує сміло,  

Має дуже куций хвіст,  

Моркву та капусту їсть 

Й часто носить у торбині  

Хліба доброго окрайчик? 

Це пухкий маленький (зайчик). 

Хто приніс в дупло горішки,  

Ще грибів та шишок трішки,  

Як стрибне, не гнеться гілка? 

Так, руда хвостата (білка). 

Гори снігу намела,  

Новий Рік нам принесла,  

Хоч тепла давно нема,  

Чарівна пора – (зима) 

Він зимою спати звик,  

Не святкує Новий Рік,  

Має безліч голочок,  

Це – колючий (їжачок). 

Прийшла до нас у хату,  

На новорічне свято,  

Прикраси начепила,  

Гірлянди засвітила,  

Деревце-дивинка,  

Чарівна (ялинка). 

Мала сукенку чудову,  

Вдачу лагідну медову,  

Родзинками смакувала,  

Десь горішок заховала,  

Милувалася в люстерко:  

– Солоденька я ( цукерка).