Ти малюєш образи - кольорові сни,
Від надмірності уяви
Світ ти бачиш чорно-білим.
Всі чомусь вмирають восени.
Замерзають, припадають білим.
А потому навесні:
Сік втече по старих жилах.
Зазвучать нові пісні,
Що померли і віджили.
Зазвучать нові слова,
В весняній насназі
І Тебе попре весна,
А не ничка в тріслій вазі...