Чарівна мить
з рубрики / циклу «ТАК ЛИЧАТЬ ОЧІ, СПОВНЕНІ КОХАННЯ»
Зашепотів у вишнях дощик літній,
Змочивши сонця вранішнього край.
Вчувалося в кантаті передсвітній:
- Прокинься, чуєш-ш-ш! Чуєш-ш-ш, уставай!
У заспану прочиненість віконця
Вітаючись, я простягнув перста
І зачерпнувши свіжість у долонця,
Зросив її волосся і уста.
Розквітла маком посмішка кохана,
Примружилась очей п’янка блакить.
Троянда потягнулася жадана…
Подумалось: «Спинись чарівна мить!»
