Янгол
На землю ти зійшла з небес,
Прекрасний янгол, що воскрес.
Ти міниш нашу долю,
Серця свого ми віддали тобі волю.
З тебе очей не зводять смертні,
Їх сліплять посмішки твої безсмертні.
Ти ввижаєшся їм увісні,
Їх полонили очі твої ясні.
За щастя буть з тобою,
Царі кидались до бою.
Ти надихала їх на справи величні,
За тебе воювали та вбивали боги античні.
Сто мільйонів принців з розуму звела твоя краса,
Ще більше їх, заради погляду твого, взялося за кривавого списа.
Для всіх них ти недосяжною була,
Смертні з тобою поряд були наче імла.
Ти ідеал людський, ти не маєш бути тут,
Серед брехні і лицемірства пут.
Ти маєш бути в світі ідеальному, як ти,
Де нікому не потрібні лицемірні ці щити.
Тебе вартий я не можу буть,
Але шаленої любові глас не можу я забуть.
Рве душу мою кохання на шматки,
Крає воно серце наче бойові штики.
І хоч знаю я, ти янгол, що належить раю,
Але я все одно кохаю…
