"Моя розлука"

з рубрики / циклу «Крокуючи життям...»

Розлука - мов життя спинилось,

Це треба якось пережити.

А чи не краще смерть одразу?

А чи не краще не любити?

Знову кохана замовкає,

Не чуть від неї ні слівця.

Так часто у житті буває -

Кохання добіга кінця!

Тепер нове життя почалось,

Веселі погляди і флірт,

Та в серце пустота закралась,

І на думках один лиш він!

Багато хлопців поряд буде,

Немало випадків в житті!

Та руки ті ти не забудеш,

І не забудеш очі ті!

Щораз діставши старе фото,

Зі щічки ти сльозу змахнеш!

Сама не знаєш тепер хто ти,

І чого хочеш не збагнеш!

Колись хотілося свободи,

Свободи в рухах і словах!

Ну а тепер, коли без нього,

Всі мрії обернулись в прах.

Задумайся! Тобі це треба?

Чи варте буде це того,

Щоб відштовхнуть його від себе,

І не побачить посмішки його...???

Ні, буде занадто важко,

Без нього згинеш, так і знай,

Без нього буде тобі тяжко,

Тож ти собі запам`ятай:

"Любов найкраще почуття,

його не з кожним ти відчуєш ,

Тож не руйнуй собі життя,

Бо потім тільки пошкодуєш!"