08.03.2012 19:10

-

245

4 | 4

 © Субота Олександр

Сон

з рубрики / циклу «В ритмі життя»

Мені явилась ти у сні, 

Бо я просив тебе у неба, 

Ти все ж пройшла крізь призму днів, 

Ти все ж прийшла, бо це так треба. 

Не можу зупинити почуттів, 

Бо знаю, що вони у цім не винні, 

Не хочу говорити більше слів, 

Бо ці хвилини, як життя нестримні. 

І відчуваю знову подих твій, 

П’янію з дотиком, чаруюсь тою миттю, 

Молюсь щоб сон нікуди не летів, 

А був водою нашому суцвіттю. 

Мені явилась ти у сні, 

Так просто, безтурботно й легко, 

Кохаюсь в локони освітлені твої, 

І від торкання, мов від сонця тепло.